Як виникло вугілля? Мало яка країна в світі така багата на родовища вугілля, як Україна. Найбільше їх в Донецькому басейні, славному на цілий світ. Родовища кам'яного вугілля утворилися у Донецькому басейні ще у кам'яновугільному періоді палеозойської ери (настав бл. 350 млн років тому, тривав 65-70 млн років). Кількасот мільйонів років тому на території теперішнього Донбасу росли велетенські хвощі з могутніми стовбурами; їхньому росту сприяла висока вогкість і спека. Протягом кам'яновугільного періоду ця територія кілька разів опускалася, її затоплювало море, а потім вона знов підносилася і ставала суходолом. На звільнених від води просторах з часом виростали нові ліси, які згодом знову опускалися на дно моря. За цей довжелезний час нагромадилася величезна товща осадових порід потужністю 10-12 км. Під великим тиском, без доступу повітря, похований на морському дні, ліс звуглювався, каменів. Минали віки. В пізніших періодах існування нашої Землі море відступило з території Донецького басейну, дно його піднялося, виступила тверда земля із захованими в її надрах родовищами "чорного золота"— кам'яного вугілля.
Це свято було встановлене указом президента України Леонідом Кучмою в 1997 році і наголошується щороку на честь українського літописця преподобного Нестора — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Зараз в Україні проводяться ретельні дослідження витоків української писемності. Вважається, що саме з преподобного Нестора Летопісца і починається письмова українська мова. Також є припущення, що писемність на території України мала декілька варіантів.
Одним з варіантів можна рахувати писемність Північного причорномор'я, де користувалися азбукою, ідентичною грецькою або римською (латиниці), а в східних районах (особливо ськифо-сарматі) була своя оригінальна писемність, відома в науці під назвою знаків сарматів. Ці знаки були схожі на вірменську і грузинську писемність.
Той, хто хоч раз бачив сучасний українськ
... Читати далі »
Дмитро́ Іва́нович Яворни́цький (Еварни́цький) - історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва, дійсний член НТШ (1914) й ВУАН (1929).
Яворницький зібрав багатий етногр. і фолкльорний матеріал; ще за студентських pp. він записав понад 1 000 пісень і бл. 500 оп.; серед праць на ці теми варті згадки: «Запорожье в остатках старины и преданиях народа», т. І — II (1888), в якому вміщено 55 малюнків і 7 планів місцевостей (деякі малюнки виконав І.,. Рєпін); «По следам запорожцев» (1898), де зафіксовано зустрічі і розмови з нащадками запорожців, подано пісні про Запоріжжя, описи ігор, нар. танців, матеріалів нар. медицини тощо; «Древнейшие обыватели Южно
... Читати далі »
