Це свято було встановлене указом президента України Леонідом Кучмою в 1997 році і наголошується щороку на честь українського літописця преподобного Нестора — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Зараз в Україні проводяться ретельні дослідження витоків української писемності. Вважається, що саме з преподобного Нестора Летопісца і починається письмова українська мова. Також є припущення, що писемність на території України мала декілька варіантів.

Одним з варіантів можна рахувати писемність Північного причорномор'я, де користувалися азбукою, ідентичною грецькою або римською (латиниці), а в східних районах (особливо ськифо-сарматі) була своя оригінальна писемність, відома в науці під назвою знаків сарматів. Ці знаки були схожі на вірменську і грузинську писемність.

Той, хто хоч раз бачив сучасний український алфавіт, відмітив, що більшість його букв схожі на грецьких, але серед них є і декілька слов'янських знаків. Слід зауважити, що поряд з кирилицею і одночасно з нею існувала інша азбука, відома під назвою глаголиця, яка мала незвичайний характер завитків. Учені доки не знаходять аналогів глаголиці. Це дає підстави для тверджень, що глаголиця — є творіння однієї людини, на відміну від кирилиці, яка має природний органічний характер і дуже древні аналоги.