Думка про проведення Міжнародного дня жіноцтва вперше виникла на початку ХХ століття у промислово розвинутих країнах світу, які переживали період експансії і потрясінь, демографічного буму і появи радикальних ідеологій. В той час у багатьох країнах світу виникла потреба у святах, які наголошують на загальнолюдських цінностях і позбавлені національного чи релігійного забарвлення.

Коли жінки зі всіх континентів, інколи розділені національними кордонами або етнічними, мовними, культурними, економічними і політичними відмінностями, збираються разом, щоб відзначити цей день, вони мають можливість пригадати про традицію, яка втілює собою принаймні дев'ять десятиліть боротьби за рівність, справедливість, мир і прогрес.

Міжнародний жіночий день — це свято звичайних жінок, що стали творцями історії. Своїм корінням він сягає в багатовікову боротьбу жінок за участь в житті суспільства нарівні з чоловіками. У Древній Греції Лісистрата заради припинення війни організувала сексуальний страйк проти чоловіків, під час Французької Революції паризькі жінки, що виступали за «свободу, рівність та братерство», організували марш на Версаль, щоб вимагати надання жінкам виборчого права.

Разом з тим історія свідчить, що традиція вшановувати жіноцтво існувала на протязі всієї історії глобального суспільства, але в різі часи і в різних країнах світу вона набувала різних форм.

Аналоги свята у дохристиянські часи

Свято весни, воскресіння і появи нового життя люди святкували з найдавніших часів. Це свято мало багато важливих суспільних функцій, зокрема слугувало початком відліку нового року, важливою віхою у сільськогосподарському календарі тощо. В цей день у багатьох народів світу традиційно важлива роль відводилась жіноцтву, підкреслювалась суспільна роль жіноцтва як дружин, матерів, подруг, коханих тощо.

Слов’яни дуже поважали жінок і щонайменше два дні щотижня (а не раз на рік!) були “жіночими”. Наші предки в літні місяці святкували своєрідний “жіночий” тиждень, який завершувався святом “брикси” – у цей день жінкам було можна “брикатися”, тобто забагати навіть неймовірні захцянки, які їхні ладо мали виконувати. Проводилися ігри, в часі яких чоловік мав носити жінку на спині чи карку, і яка пара найдовше витримає, то визнавалася найкращою в громаді.

Від стародавніх свят весни, нового року і воскресіння ведуть своє походження зокрема такі сучасні свята глобального суспільства як Новий Рік, Різдво, Великдень, Навруз та багато інших.

Аналоги свята у християнському світі

З народженням Христа і поширенням християнства у житті глобального суспіьства відбулися значні зміни, зокрема у святкуванні свят і календарі. З'явилося багато нових свят, які перебрали на себе суспільні функції колишніх язичницьких свят, зокрема стали віхами у нових сільськогосподарських календарях в різних регіонах світу. Більшість функцій стародавнього свята весни, воскресіння, появи нового життя і нового року перебрали на себе такі християнські свята як Різдво, свято Божого втілення і Великдень, свято Божого воскресіння. Разом з тим, вищезазначені свята, в силу тих смислів, які в них вкладалися, не підходили у якості святкування дня жіноцтва. Тому у християнських суспільствах світу вшанування жіноцтва відбувалося в інші дні, які були пов'язані з жінками, що прославилися своїм праведним життям і могли служити прикладом для наслідування у якості дружини, матері, громадянки суспільства чи віруючої. В різні часи ці свята могли відзначатися в різні дні, але в результаті в християнстві протягом року існувало багато свят, присвячених жінкам і їх ролі у сімейному і суспільному житті.

Аналоги свята у мусульманському світі

У мусульманському світі до останнього часу прийнято було переважно наголошувати на ролі чоловіка у суспільному житті. Неофіційно роль жінок була так само важливою як і у суспільствах інших країн світу, просто про це не прийнято було багато говорити вголос. Так само як і в інших суспільствах, де велике значення відігравала релігія, в ісламі існують приклади жінок, які є зразком до наслідування. Чи не найбільше значення серед них традиційно прийнято надавати Айші, вірній дружині Мухаммада. Дні їй присвячені в сучасному мусульманському світі прийнято розглядати як аналоги міжнародного дня жіноцтва.

Аналоги свята у іудаїзмі

В іудаїзмі роль жіноцтва прийнято підкреслювати під час святкування свята Пурім, яке традиційно вважається жіночим святом у ідаїзмі. В цей день підкреслюється роль жінок у житті суспільства і єврейського народу. Свято Пурім було встановлено в пам'ять про спасіння перських євреїв від знищення Аманом (Гаманом), улюбленцем персидського царя Ахашвероша (Ксеркса, в V в. до н. е.) жінкою Естер (Есфір), яке святкують на початку березня (кінці лютого), а час від часу Пурім випадає саме на 8 березня.

Єврейка Естер за посередництвом єврея Мордехая увійшла в гарем царя, стала його улюбленою наложницею, потім дружиною. Довідавшись про задуми Амана, посприяла єврейському повстанню, під час якого протягом однієї ночі було вбито коло 75 000 осіб не єврейського походження по всьому царству.«І били юдеї всіх своїх ворогів, побиваючи мечем, і забиваючи та вигублюючи їх, і робили з своїми ворогами за своєю волею»
«І позабивали вони між своїми ненависниками сімдесят і п'ять тисяч»

— за «Книгою Естер» [1]