Вівторок, 26.11.2024, 19:35
Ви увійшли як Гость | Група "Гості"Вітаю Вас Гость | RSS

      Урок історії на "відмінно"

Меню сайту
Знаєте ви, що ...
Найдавнішими українськими родами вважаються роди князів, бояр та старшини — роди Острозьких, Галицьких, Тарновських, Дорошенків, Ркліцьких, Стефановичів-Донцових, Апостолів, Христоіановичів, Довглевських, Круп'янських, Остряшкових, Заславських, Корибутовичів, Збаразьких, Четвертинських, Ружинських, Островських, Друцьких, Головнів-Острожецьких, Лизогубів, Кульчитських, Бережницьких, Березовських, Білинських, Добрянських, Яровських, Комарницьких, Кропивницьких, Крушельниць-ких, Чарнецьких, Чайковських, Дідушинських і т.д. — до 1000 родів. Але чи не найдавнішим є рід Драго-Сасів. Або, точніше кажучи, це один з першородів, бо рід гербу "Сас" сам об'єднує біля 150 більш пізніших родів. Зрозуміло, що родовід вела тільки українська шляхта, а раніше — княжа та боярська верхівка, тобто українська еліта тих часів.
Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2011 » Березень » 6 » 6 – 80 років від дня народження Олександра Івановича Білаша (1931–2003)
17:40
6 – 80 років від дня народження Олександра Івановича Білаша (1931–2003)

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 157/2001 від 06.03.2001)

Народився 6 березня 1931 року у селищі міського типу Градизьк Глобинського району Полтавської області. У 1948-1952 роках навчався у Житомирському музичному училище імені В.С. Косенка по класу баяна. У 1957 році закінчив Київську державну консерваторію імені П.І. Чайковського по класу композиції. В 1950-1961 роках – викладач теорії музики в Київському педагогічному інституті. У 1976-1994 роках – голова правління Київської організації Спілки композиторів України. Був першим головою Полтавського земляцтва у Києві.
Композитор працював у жанрах класичної та популярної музики. Він – автор громадянсько-патріотичних, ліричних, жартівливих пісень, романсів, пісень-дум, пісень-балад, опер, моноопер, цілої низки оперет, симфонічних творів.
Значну частину його творчості складають пісні, що стали майже народними, які співала вся Україна. Серед них "Ой не ріж косу", "Ясени", "Білі лебеді", "Відлітають гуси", "Два журавлі", "Ластівка, "Люби мене", "Мамина сльоза", "Ой висока та гора", "Смерека", "Сніг на зеленому листі", "Спомин про вчительку", "Тихий смуток смерек", пісня-дума "Сину, качки летять" на слова Михайла Ткача; "Треба йти до осені" на слова Степана Пушика; "Лелеченьки", "Два кольори", "Впали роси на покоси", "Дзвенить у зорях небо чисте", "Долиною туман тече", "За літами", "Найкраща мить", "Пісня Франчески", "Явір і яворина" на слова Дмитра Павличка; "Колискова маленькому киянину", "Поле, поле моє" на слова Бориса Олійника; "Вір'янонька" на слова Івана Драча; "Берізка", "Криниця мого дитинства" на слова Любові Забашти; пісня-балада "Ровесники" на слова Олександра Підсухи. Його пісні й зараз залишаються в скарбниці українського музичного мистецтва. Відомі і його романси: "Кленова алея" на слова Степана Щипачова, "Ви знаєте, як липа шелестить" на слова Павла Тичини, "Цвітуть осінні тихі небеса" на слова Андрія Малишко, "Так було – я любив і страждав" на слова Володимира Висоцького.
Композитор написав музику до художнього біографічного фільму про Тараса Шевченка "Сон" (1964, Київська кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка). Побудована на українському народному мелосі вона посилює емоційне звучання твору, сприяє глибшому розкриттю образу поета. Він також автор музики до художніх фільмів: "Катя-Катюша" (1959), "Роман і Франческа" (1960), "Сейм виходить з берегів" (1962), "Сумка, повна сердець" (1964), "Бур'ян" (1966), "А тепер суди..." (1966), "На Київському напрямку" (1967), "Важкий колос" (1969), "Небезпечні гастролі" (1969), "Чортова дюжина" (1970), "Між високих хлібів" (1970), "Тронка" (1971), "Лада з країни берендеїв" (1971), "Тут нам жити" (1972), "Повість про жінку" (1973), "Новосілля" (1973), "До останньої хвилини" (1973), "Серед літа" (1975), "Час – московський" (1976), "Дніпровський вітер" (1976, кіноальманах, "На косі", "Чари-очерет"), "Вир" (1983), "Наречені" (1985); музики до спектаклів та радіопередач.
У 1965 році композитор створив оперу "Гайдамаки" за однойменною поемою Тараса Шевченка, у 1985 році – оперу "Прапороносці" за трилогією Олеся Гончара. Їм також написані моноопери "Балада війни" (1974), "Сповідь білого тюльпана"; ораторія "Вишневий вітер" (1989); оперети "Легенда про Київ" (1982), "Дзвони Росії" (1983), "Чиста криниця"; мюзикл "Пригоди Буратіно"; концерти №1 і №2 для фортепіано з симфонічним оркестром (1978, 1982); кантати "Голодомор-33", "Надвечірні дзвони", "Поклони"; симфонічні твори.
З кінця 1970-х років чимало уваги приділяв поетичній творчості. Після виходу в світ восьмої поетичної збірки (2000) О.І. Білаша було прийнято до Національної спілки письменників України.

Указом Президента України Леоніда Кучми № 157/2001 від 6 березня 2001 року за визначний особистий внесок у збагачення духовної скарбниці українського народу, багаторічну плідну творчу діяльність композитору Олександру Івановичу Білашу присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

Жив у Києві. Помер 6 травня 2003 року. Похований у Києві на Центральній алеї Байкового кладовища (дільниця № 52а, VIP-дільниця).
Народний артист УРСР (1977), Заслужений діяч мистецтв УРСР (1968). Народний артист СРСР (05.07.1990). Лауреат Республіканської премії ЛКСМУ імені М.Островського (1966), премії Ленінського комсомолу (1968), Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченка (1975). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1971), Дружби народів (1981). Почесний громадянин Києва (2001).

Переглядів: 1067 | Додав: VLAD | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Цікаві вислови
"Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той нiколи не припиняє вчитися, хоча б зовнi вiн i здавався бездiяльний" Григорій СКОВОРОДА
Наш час
Календар
«  Березень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання Международные праздники Праздники ООН
Пошук
Архів записів