Ольга Петрівна Косач (Олена Пчілка) - письменниця, драматург, публіцистка, громадська і культурна діячка, перекладачка, етнограф, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (1925); мати Лесі Українки, сестра М. Драгоманова.

Вона була по-материнському невсипущо-працьовита і по-чоловічому, як на свій час, освічена. Збирала пилок пізнання з найкращих квіток світових і несла до українського вулика мед солодкий, а часом і гіркий, національного прозріння... Недарма ж узяла собі за псевдонім назву трудолюбної комахи. Олена Пчілка.

До кращих творів Олени Пчілки належать:
«Товаришки» (1887),
«Світло добра і любови» (1888),
«Соловйовий спів» (1889),
«За правдою» (1889),
«Артишоки» (1907),
«Півтора оселедця» (1908),
п'єса «Сужена не огужена» (1881),
п'єса «Світова річ» (1908) та ін.

Олені Пчілці належить поважне місце в українській дитячій літературі. Крім численних поезій, казок, вона написала для дітей багато п'єс:
«Весняний ранок Тарасовий» (1914),
«Казка Зеленого гаю»,
«Щасливий день Тарасика Кравченка» (1920),
«Киселик», «Скарб», «Мир миром» (1921),
«Кобзареві діти»

Пчілці належить чимало перекладів і переспівів світової класики: Овідія, А. Міцкевича, О. Пушкіна, Й. В. Ґете, Г. К. Андерсена, В. Гюґо. Крім того, вона написала низку публіцистичних, літературно-критичних статей і спогадів: «М. П. Старицький» (1904), «Марко Кропивницький яко артист і автор» (1910), «Євген Гребінка і його час» (1912), «Микола Лисенко» (1913), «Спогади про Михайла Драгоманова» (1926), «Автобіографія» (1930). Великі заслуги П. в ділянці дослідження укр. фольклору та етнографії. Наук. значення мають такі праці: «Українські узори» (1912 і 1927), «Про легенди й пісні», «Українське селянське малювання на стінах» та ін.