Народився 15 квітня 1921 року в селі Федорівка нині Карлівського району Полтавської області. Після закінчення середньої школи в 1938 році почав трудову діяльність на Єнакіївському металургійному комбінаті. Того ж року покликаний в Радянську Армію. У 1941 році закінчив Ворошиловоградську школу військових льотчиків імені Пролетаріату Донбасу. Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1942 року. Льотчик, командир ланки, командир ескадрильї 90-го гвардійського штурмового авіаційного полку (4-а гвардійська штурмова авіаційна дивізія, 5-й штурмовий авіаційний корпус, 5-а повітряна армія, 2-й Український фронт). За роки війни зробив 186 бойових вильотів. За героїзм, мужність і відвагу, проявлені в льотних боях Великої Вітчизняної війни, 26 жовтня 1944 року удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Після завершення війни в 1948 році закінчив вищі офіцерські курси і курси льотчиків-випробувачів. У 1948—1964 роках працював льотчиком-випробувачем. Освоїв десятки типів літаків. У 1956 році закінчив Військово-повітряну академію (нині імені Ю. А. Гагаріна). 14 квітня 1961 року був удостоєний звання заслужений льотчик-випробувач СРСР. У 1963 році зарахований до загону радянських космонавтів (1963 Група ВВС № 2 (додатковий набір). Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях типу Союз. 26 — 30 жовтня 1968 року зробив космічний політ на космічному кораблі Союз-3. У польоті була перша в історії спроба стиковки з безпілотним кораблем Союз-2 в тіні Землі. Політ продовжувався 3 доби 22 години 50 хвилин 45 секунд. За здійснення космічного польоту 1 листопада 1968 року нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу. 22 січня 1969 перед прийомом Берегового у Брежнева відбувся замах на життя останнього: офіцер Віктор Ільін обстріляв кортеж автомашин, що в'їжджав у ворота Московського кремля, де знаходилися генсек і космонавт. Береговий був легко поранений осколками скла автомобіля, водій автомобіля був смертельно поранений. Взяв участь і поміг реабілітуватися в житті двічі засудженому 20-річному Віктору Януковичу. У 1972—1987 роках — начальник Центру підготовки космонавтів. У 1987 році в званні генерал-лейтенант пішов у відставку. Депутат Верховної Ради СРСР 8 — 10-го скликань (1974—1989 років). Лауреат Державної премії СРСР (1981 рік). Вів велику громадську роботу. Помер 30 червня 1995 року, під час операції на серці. Похований в Москві.
| 
