 - це ...
умисне викривлення або неправильне тлумачення чогось; учинена з корисливою метою підробка; надання предмету вигляду, що не відповідає його суті.
(від лат. «підробляти»)
Історична довідка:
Фальсифікація історії — свідоме викривлення історичних подій, або історична міфотворчість.
Цілі й мотиви фальсифікацій можуть бути найрізноманітнішими:
ідеологічними, політичними, створення суспільного або комерційного
інтересу до тієї чи іншої проблеми, події або вченого і т.д. Приклади
історичних фальсифікацій відомі з часів Давнього Єгипту.
***
У давньоєгипетських документах діяльність фараонів звичайно
зображувалася в гіпертрофованому й перебільшеному виді. Наприклад,
вказувалося, що Рамзес ІІ вніс вирішальний особистий внесок у перемогу
в битві під Кадеші, самостійно знищуючи полчища ворогів. Насправді
Рамзес ІІ особисто брав участь у бої, коли проривався з невеликим
загоном з оточення, а сама битва закінчилася нічиєю. Хети відступили в
Кадеш, на полі залишилися єгипетські війська, і кожна зі сторін
виставила себе переможцем. Але, безсумнівно, результатом цього бою
стало посилення впливу Єгипту.
Після смерті фараона Ехнатона, що провів релігійну реформу й
намагався ввести єдинобожжя, новий культ був оголошений єрессю.
Зображення й скульптури Ехнатона знищувалися, а його ім'я було вилучено
з документів. ***
Один з перших у Росії документально підтверджених випадків
фальсифікації історії за політичними мотивами відноситься до царювання
Івана Грозного. За вказівкою царя був написаний «Лицьовий звід» —
цілісний запис історії із прадавніх часів до того часу. В останньому
томі (так званий «синодальний список»), де розповідалося вже про
царювання самого Грозного, кимось були зроблені виправлення, у яких
воєводи й бояри, що потрапили в немилість до царя, обвинувачувалися в
різних непорядних діяннях. За деякими припущеннями, боярський заколот
1533 року, що був описаний тільки в синодальному списку, але не
згадувався більш у жодному письмовім джерелі, також був цілком
придуманий.
***
З приходом Гітлера до влади вся історія людства була приведена
нацистськими вченими у відповідність із расовою теорією, тобто
сфальсифікована цілком і повністю . Основною працею, що послужила
відправним пунктом для подальших фальсифікацій, став «Міф ХХ століття»
(1929) Альфреда Розенберга. У нацистській Німеччині широко
культивувався міф про «удар у спину» (Dolchstoßlegende). Суть його
полягала в тому, що Німеччина до листопада 1918 року ще могла
продовжувати війну, і якби не революція, організована «зрадниками»
соціал-демократами, війна могла б закінчитися на її користь. Насправді
ж Німеччина на той час перебувала в безнадійному положенні: усі
союзники капітулювали, резервів не було, а військова машина Антанти
стала все більше активною. Було очевидно, що Німеччина приречена. Проте
нацистами стверджувалося, що вона ще могла пручатися.
В 1939 році Гітлер зібрав групу теологів- протестантів і заснував
теологічний інститут з питань «деєвреїзації». Теологи тлумачили
релігійні тексти, прагнучи змінити дані про євреїв. Зокрема, в 1940
році було офіційно проголошено, що Ісус Христос не був євреєм.
Затверджувалося, що він прибув у Віфлеєм з Кавказу.
| 
